Осiнь

Натали Амар
Вже літо спогадами стало
І осінь плаче за вікном.
І землю чорну незабаром
Накриє білим полотном.

І буде сніг під сапогами
Стогнати й скиглити, мов плач,
Зима з холодними вітрами,
Я не люблю тебе, пробач.

Лише різдвяну світлу пору,
Лише ялинку і вогні.
З глінтвейном дружнії розмови
І візерунки на вікні.

І буде гріти нас надія
Що стане ранньою весна...
Зима тривати довго вміє,
Але мине,бо все мина.