Народе мiй любий ,рiзномонiтний,
До тебе прийшла ось рокада- пора.
Вселяко тепер подниматься магнiтной
Тривогой на мiст , як настала жара.
Доколе життя вибирати , солодкiсть,
Iсте смачно , пити , живiт щоби рос?
Духовнiсть потрiбна людинi на корiсть
Нам мати в годину призначенных гроз.
Лани *засi-вать, сотворити угоду
I cловом, i справой, i думкой завжди,
I славити землю i эднicть народов,
Дiтей i жiнок, старiкiв сберегти.
Вiкритися дверцi вiд серця до серця-
Нехай засияэ з земли мiст до сонця !