Черешня

    
Кожен день стікає в небуття
І життя становиться ціннішим
Вже немає дружбі вороття
Що цвіла черешнею раніше,

Симпатичний вицвіт давнини…
Без жалю витоптують шкарпетки
Миловидні, білі валуни
Квіти, що вирощували предки.

Обагрені кров’ю пелюстки
Тож не стануть білими ніколи
А огидні про бендер казки
Гнуть гілки ламають все довкола.

Ті кроваві, у сльозах плоди
Несмачні, уїдлива отрута
Ми були братами назавжди
Тож кому потрібна кровна смута?

Не милують віття навесні…
Спалахнули українські хати…
Переможців не буває у війні
Не повинні браття воювати.

Кожен день спливає в небуття
І життя становиться ціннішим
Вже не буде дружбі вороття
Що цвіла черешнею раніше.
                15.06.2014