Погасло якось світло у квартирі,
А зверху хтось мабуть, стільця звалив,
Мале хлоп’я до бабці притулилось:
«Ой, я боюсь, там ходить крокодил!»
Бабуся каже: - «Люди, що над нами,
Стільця звалили, він і загримів.»
. . . . . . . . . . .
Коли ж прийшли з роботи тато й мама,
Малюк скоріш новини розповів:
«Я вже дорослий виріс, не боюся,
Щось грюкало, а я не затремтів,
Я навіть заспокоював бабусю,
Бо думала,
то ходить крокодил!»