Не полишай мене любов до правди.
Не полишай зневага до брехні.
Дай відрізнити від брудного зайди
Свого. Коріння дай згадать мені!
Дай бачити, де чорне, а де біле.
Де друзі, де брати, де вороги
(хай, родичі, але ж таки, дебіли)
Що скаженіють з туги і нудьги.
Бо чує серце, набирає сили,
Легені більше не вдихають бруд,
Не дай все це забути, боже милий.
Дай пам’яті! Оце я заберу!