Весна! Промінчик сонця
Світ Божий відігрів,
Я виглянув в віконце
І не впізнав свій двір:
Ганя вітрець папери,
Всіх кольорів пляшки,
Обгортки від цукерок,
З пластмаси тарілки,
Недопалки, пакети,
Коробки з сірників!
Невже вітрець-бешкетник
Усюди насмітив?
А може, в ночі темні
Вороже НЛО
Спускається таємно,
Смітить усім назло?!
Дідусь сказав: - Ми сами
Той мотлох розвели,
Чекаєм, щоб за нами
Прибрали й підмели!
Де руку простягнули -
Там кинули сміття!
Про чистоту забули
І ганьбимо життя.
Я вирішив, що буду
Охайно в світі жить.
Не тільки вдома - всюди,
Не буду я смітить!