***

Чому сумують мої очі-
ти знаєш і без слів.
А серце сонця дуже хоче,
розколоте навпіл.

Я не шукаю порятунок
від смутку, що горить.
Але приймаю,як дарунок
цю невичерпну мить.

*
Я не чекала цьго дива,
що радістю цвіте,
на серці знову щастя злива...
Невже зі мною це?

Я відчуваю сонця промінь,
що ллється до душі.
Ти чуєш глибину симфоній?-
То ці щасливи дні!