Осінній ліс світлішає в задумі,
І, дякуючи літу за тепло,
Червонцями кидає тихим сумом
Багряне листя на земне чоло.
Стомилось гріти сонечко яскраве,
А вітер вчиться бути крижаним,
Закуталося небо в сірі хмари,
Ось-ось заплаче дощиком рясним.
Красуня-осінь - дівка вередлива,
Щодня міняє дороге вбрання.
Багата, щедра, та така примхлива!
Сміється зранку, плаче серед дня.
Пора їй готуватись до спочинку,
Зима вже шле холодні послання.
Красуне Осінь! Зачекай хвилинку,
Своє святкове не скидай вбрання.
Ще погуляй зі мною в полі, в лісі,
Своїм теплом прощальним поділись.
Твоя краса не раз мені насниться,
А я в твій храм прийду.
Прийду колись.