Людина

Марьяна Бейбарсова
Твої очі кольору смерті.
Твої руки холодні, мов лезо.
Твої груди кігтями роздерті,
П`яне серце, а мозок - тверезий.

Твої очі кольору ночі,
в них - і зорі, і сни, і планети.
Сни твої - немов сльози дівочі:
гіркувато-солодкі тенета.

Твоя стежка - брудна і кривава.
Ти крокуєш нею до світу,
де жорстокість - то звична забава,
де любов закатовано й вбито.

Ти тамуєш біль у грудині,
ти в руках крихти щастя тримаєш.
Не сумуй. Бо ти ж є - Людина!
Почуття - то єдине, що маєш.

3 червня 2014 року