про онука баби Параски

Евгения Печенюк Фёдорова
У Параски баби свято:
Закінчив її Васято
Врешті-решт 4 –й клас,
Чи не свято? – спросю вас.
Вже не будуть за Васяту
Бабу в школу викликати,
Відпочине, може, літо,
Як же тут не відпочити?
Бо важкою, як ніколи.
Була бабці тая школа.
То ліпила й майструвала,
За онука крос здавала.
(Вдосконалила фігуру)
І здала макулатуру
За Василика аж тону!
Баба думала : «Потону!»
Як заплив здавала раз,
У басейні  майстер-клас
Баба іншим показала,
І  всіх учнів обігнала!
І  на шостому десятку,
За онука, за Васятку,
Ще контролнії писала,
І на турніку звисала,
І  змагалась в велогонці,
Й залишалась на продльонці,
І газети випускала…
Врешті так батькам сказала:
- Попереджую всіх вас:
Не піду я в п'ятий клас!
Я всі норми і завдання
Вам здавала перша зрання,
Тренувалась, добре вчилась.
До канікул докатилась!
Так що ось вам мій наказ:
Йдіть самі у п'ятий клас!
Заберіть свого Васятка,
Я ж із вересня спочатку
Знов піду у перший клас
Внучку лиш замовлю в вас!
Першокласницю Марусю,
Школи вже я не боюся!