Бувають люди як Чумацький Шлях,
Що світлом путь для інших осявають,
І неосяжні, як туман в полях,
І як зірки високими бувають.
Бувають люди-долі, птахи-люди,
Що вміють зазирать за небокрай,
На крила ставлять, далі будь що буде,
Лети до сонця, соколом ставай !