(Вольное переложение стихотворения Лины Костенко(с))
Обычный вроде миг. Обычный домик с печкою,
Сирени на дождях настоянная тень...
Забудется оно,мгновение беспечности,
Но сказкой сказок станет через день.
Полжизни пролетит, истопчутся дороженьки,
И вспомнишь этот миг,как сон среди садов...
О тишина,окно! О взгляд твой завороженный!
И даже ёжик в листиках, и дух его следов!
(25.6.2014)
Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином.
На росах і дощах настояний бузок.
Оця реальна мить вже завтра буде спомином,
а післязавтра – казкою казок.
А через півжиття, коли ти вже здорожений,
ця нереальна мить – як сон серед садів!
Ця тиша, це вікно, цей погляд заворожений,
і навіть той їжак, що в листі шарудів.
Прекрасный перевод Светланы Груздевой !
http://www.stihi.ru/2014/06/25/4664