Я згадую знову твої поцілунки,
Гарячі обійми, та серця твій стук.
Мені не протрібні усі подарунки,
Мені - тебе поруч. Але між розлук
Ми знов віддаляємося із тобою,
В думках знову смута і темний туман.
Не в змозі боротися я із журбою,
Для тебе це все - лиш наступний роман.
Але ми повинні, ми мусимо жити!
Радіти кожному новому дню!
І з кожним днем більше і більше любити,
Та не боятись кохання вогню.
Потрібно боротися, треба йти далі.
Іти до кінця, щоб дістати мети.
Не требя вклонятися перед печаллю,
Піднявши вверх голову, треба іти!
Нехай будуть біди, будуть перешкоди,
Але у кінці - та бажана ціль!
Не треба зважати на всяку погоду,
Якщо справді хочешь - іди через біль!
P.V.