Ким я стала на сторінках твого життя?
Так цікаво, бо ти поспішаєш забути,
ті моменти, коли поруч з твоєю рука моя,
ті важливі хвилини, спільні маршрути.
Чи я є в твоїй неприборканій пам’яті?
Мабуть ні, ти так легко мене зміг забути.
Ми залишились самі з собою на самоті,
Нас «разом» чи «окремо» не повернути.
Ким ти став у книзі мого життя?
Я вагаюсь у виборі, не можу збагнути,
Чи в минуле, свідомо, чи в майбуття,
але Ти океан і мені не страшно тонути.