Якщо ти голову тримати зможеш,
Зневіренням не даючи похвал,
Якщо собі ти довіряти можеш,
Коли невіруючих тобі цілий зал,
Якщо під втомою чекати зможеш,
Брехнею не годуючи серця,
І ненависті душу переможеш,
Але ж не видавай із себе ти ченця:
Якщо ти мрієш – то не смій цим жити,
І ціллю не роби свої думки,
Тріумф і Крах - тобі не розрізнити -
То течії великої ріки,
Якщо скаліченої правди чути можеш -
Для дурнів то співають шахраї,
Зруйновані міста спокійно споглядати зможеш,
Із залишків будуючи нові,
Якщо в одну когорту все зібрати зможеш,
Поставивши на карту за життя,
Програвши - ти одразу переможеш,
Як не проявиш самопобиття.
Якщо і серце, нерви, сухожилля
Примусити ти можеш працювать,
І серед всього того божевілля,
Разом із волею зі світом воювать,
Якщо і серед натовпу ти маєш доброчесність,
І простоти не втратиш з королем,
І вороги, і друзі не похитнуть твою шляхетність,
І слухають тебе, але ж не кожним днем.
Якщо наповнити ти зможеш ту хвилину,
Шістдесятьма секундами життя,
Тоді побачиш в дзеркалі людину,
І вся планета – то твоє буття.