Сама собi

 

Я - сама собі тиша.
Димно від сліз у очах...
Я виплакуюсь віршем,
переборюю страх.

Я - сама собі віра.
Вірю. Вірую.
У серці латаю діри,
дні рахую до вирію...

Я - сама собі правда.
Правда тепер не ти мені!
Правду римую до зради,
а в зради немає імені...

Я між білими стінами,
вікнами, знову чистими,
плачу, очима сірими,
серце єднаю з вістрями...

Так! Заграю із лезами!
Лише вигострюй їх
до дня душі незалежності.
Лишится тільки сміх.

Викотиться, покотиться,
в поросі задріма.
Хочеться. Жити хочеться.
Тільки життя нема...

30.05.14.