Моя любов вже майже не жива
Вона напевно й не діжде до ранку.
Шепне мені останнії слова
І вилетить в прочинену фіранку.
Моїй любові майже не болить
Вона лежить спокійно, нерухомо.
Бо страшно буде тільки одну мить.
А зараз її мучить тільки втома.
Мою любов, не врятувати, ні!
… І ранок вже прийшов на зміну ночі.
А ти живи і знай, що це твій гнів
Навік стулив моїй любові очі,
Що «завдяки» жорстким словам твоїм
Моя любов пішла так передчасно.
Тепер скажи словесні ті бої
Вартують щастя?