Сонце високого Неба
Зазирає в таємні глибини
Озера давніх мрій –
Озера царства Шан,
Озера оленів Дай Бо.
Хвилі вітають вітер
Хвилі гойдають лотос
Білий як смуток Лі Бо.
Колись ці танці води
Ці слова озера
Споглядав імператор Пань Ген.
Нині хвилюють серце
Вони старого поета,
Нині їх тихий голос
Співає мені про Небо.