Коли вночі запахла рута,
А місяць в шибку зазирнув –
Наснилась молодість забута,
Та в той же час мій сон минув.
Я в ніч пішов, як та примара,
Я в ніч пірнув, як в небуття.
Життя накрила чорна хмара,
А вітер вимів на сміття
Мої літа, де був щасливий,
Кохання де згубив своє.
…Лупають землю стиглі сливи,
Та біллю в серце віддає…
Колись я це життя залишу,
Діставши в долі відкоша.
Тоді порину в повну тишу -
Та чи впокоїться душа?..
04.07.2014