Грає банджо на планеті.
Скачуть всі – і ніг не жаль.
Скачуть ганси, жани, петі…
Та не скаче лиш москаль.
Янки прагнуть дивідендів,
Віднайти святий грааль.
В скач пускають континенти:
«Хто не скаче?! - Та москаль».
Був і я почав скакати,
Та виходить смертний гріх:
Мертві діти, попіл з хати –
Скаче світ, ми - дужче всіх.
Ох, чорти б нас всіх скакали,
Розтрясли зовсім мізки.
Скорше, ми їх і не мали,
Бо все слухали казки,
Ті, що нам розповідали
Владці двадцять з гаком літ.
Україну розікрали:
«Крайній хто? - Москаль – сусід».
Став я трішки заздрить Раші,
Щось святе іще в ній є,
Бо вона, як юди наші,
Свій народ не продає.
Ну, не згоден москаляра
Під банджО у Джо скакать.
Так, як наш патріотяра,
Землю рідну продавать.
Грає банджо на планеті.
Ми уроки не вчимо.
В божевільнім піруеті
У провалля летимо.