Мо Сонце

Дмитрий Стретович
Ти знаєш Сонце я до болю і до суму наче звик
І моє серце долі злої вже не сприймає не болить
І поки в мене є надія і поки в мене є душа
Тебе побачивши зрадію ти дай мені один лиш шанс
Ти знаєш мила білий попіл колишній жар моїх надій
Неначе посмішка застигла я все віддам за помах вій
Лише за руку міцно втримуй а далі я зроблю все сам
Бо ти для мене моя сила тебе нікому не віддам