їй не вистачало чогось бурхливого, здається
може - більш сміливого, ширшого, легшого
та якогось такого милого
вона мене кинула понеділка першого
і це вже майже рік,як я тихо і навіть здержано
пишу, чого тільки душі заманеться
бо все ж якогось такого милого
мені,як її згадаю,ніколи не плачеться
а лише - сміється