Заблукати самій, ідучи в невідомість
І навіть не шукати виходу натомість.
Ти, неначе герой якогось сюжету,
що потрапив сюди по чужому білету.
Я знаю гратись буде завжди цікаво,
Та заманює ця гра досить лукаво.
І зовсім пусті ці слова, обіцянки
Повір, не цікаво бути в ролі коханки!
Насправді ж ти так помираєш повільно,
Хоч і здається, що дихаєш досить вільно.
Нема тут сенсу кричати про допомогу
І тобі, як атеїсту, молитись богу.
Сама ж ти, тоді, насправді винна,
Що в муках тліючи мовчати повинна.