Кожного разу,коли бачу тебе
Серце холоне,ніби ось-ось та вмре
Очі не знають куди подивитись
Ти така ніжна і ясна,що починаєш світитись...
І світло те,осяює всю Землю
Без нього все помре та згине в мить
Й не знаю,як живу та терлю
Душа рветься,хоче до тебе,летить...
А як долетить біля тебе сідає
З палкою надією тебе оглядає
Оте волосся,що справжній океан
Солодко тягне на дно,де я там?..
Хвиля за хвилею несе в безодню
Даруючи справжні...казкові миті насолоди
Чи є це миті ,що люди називають любов`ю?
Чи то є марення,вигаданні пригоди?..
Та все ж немає сумніву ти справжня...ти є мрія
Чаруєш чарами своїми,то твоя стихія
Та карими очима поневолюєш мене
Всім серцем та душею молю не залиш мене...