Просто екватор літа.
Пахне іванів_чай.
Сохнуть волошки в житі.
Флокси цвітуть і відходять вишні.
Хочеться просто жити поки живеться.
Рай. Вишній чи як там?
Але Його нема на небі.
Він то така штука, що лиш в душі живе.
Як той карась чи щука
в річці або ставу - риба,
а на пательні - страва.
Справа не в тім бути або не бути.
Ми вже були і є. Треба лиш пута розплутать
і зберегти своє місце
там у Космічнім Серці,
яке насправді тут,
на Землі...