У спогадах я бачу маму.
Зі мною вже Її нема.
Вона пройшла життєву браму.
Без мами на душі зима.
До мами подумки звертаюсь,
Вона поради надає.
А я до мами пригортаюсь,
Хоч у самого внуки є.
У мами й зараз я питаю
Так, як коли малим я був.
Вона мені відповідає,
В випадках, коли щось забув.
Вона мені завжди підкаже,
Біду від мене відведе.
Як щось потрібно, то покаже,
А треба, то в вісні прийде.
Життя і мами не хватало.
І зараз мами не хвата.
Її тепла завжди нам мало
Тай необхідна доброта.
В моїх дітей свої є діти,
З дружиною невістки є.
Нам є чому в житті радіти,
А мама в спогадах стає.
Ми, як курчата ,біля квочки
Усі зібралися гуртом.
А мама всю нашу купочку
Рукою вкрила як крилом.
В думках я бачу свою маму
Та Бога я за це молю.
Її найкращу в світі саму
Любив, любитиму, люблю.