Позаду шлях – оманливість стежок,
Вода з піском, сліди копит у глині,
Дощу сльоза, порізів кров та шок
Від різнобарв’я трав на полонині.
Позаду шлях – де лісом навпростець,
Де руслом по затопленім камінні,
Крізь зливу, град та теплий вітерець
Під небом в зорях чи яскраво-синім.
Позаду відблиск здоланих вершин,
Аж раптом знов стоїш на роздоріжжі.
Піти, як завжди ти ходив - один,
Чи поряд з кроком двох тендітних ніжок?
Аж тільки знай, як друге обереш,
Не буде «шлях позаду», не втечеш!