Звичайна річ не спати ніч –
На все про все часу замало,
Але є кава, чорна кава.
Яка чудова рідина,
І на дива придатна,
Смачна і ароматна.
Читати можна і писати,
І щось цікаве римувати –
Ковток – і ось тобі рядок,
Іще ковток – сонет
Про ранню пташку, про коня
І навіть про кларнет.
Тож відчуваєш насолоду,
Іще ковтнеш – напишеш оду.
(весна, 2013)