Вольный перевод
стихотворения Лины Костенко
«І як тепер тебе забути?»*
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_33.html
Могу ли позабыть тебя я, право?
Душа до крайней точки добрела.
Подобной сногсшибательной отравы
Я до сих пор ни разу не пила.
Такой невинно-девственной печали,
Такой неутолимой жажды вдруг,
Пронзительного возгласа в молчанье,
Такого вот свечения вокруг.
Безоблачного умиротворенья...
Безмерности часов... все это ты...
И может даже, не стихотворенья -
К твоим ногам - души моей цветы.
22.07.2014.
_______________________________________
*Лина Костенко
«І як тепер тебе забути?»
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_33.html
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
А квіти, кинуті тобі.