Вольный перевод
стихотворения Лины Костенко
«АСТРАЛЬНИЙ ЗОЙК»*
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_2.html
АСТРАЛЬНЫЙ КРИК
День добрый, люди! Сгубленный в снегах,
очнулся я в космической пустыне.
Что было любо на земных брегах,
опало сухоцветами пустыми.
Там что-то в землю падало, цвело,
и было синим, розовым, зеленым.
У ве́тров позаимствовав крыло,
я видел мир, веками отдаленным.
Я без души умаялся парить.
Мне даже строфы не на чем оставить.
И все арапы-предки, пушкари
Вопят во мне озябшими устами.
Как долго про́был здесь, не знаю сам.
Ни вечности, ни славы не желаю.
Хочу я в Петербург - по небесам!
Облечься в тело, выпить чашку чаю.
Там, на столе лежит мое перо.
Оно лежит, оно давно не пишет.
Хочу сложить стихотворенья о...
О том, как ветер веточку колышет.
Хочу проснуться рано, до зари.
Любить жену, ждать писем из Одессы.
Я жажду воли! воли!.. А цари?
Я жить желаю страстно!.. А Дантесы?
Я сто поэм сложить имею цель,
но я взираю в очи пистолета...
В бессмертье холодно. И на Земле метель.
О Боже! Где пристанище поэта?!
24.07.2014.
__________________________________________
*Ліна Костенко
«АСТРАЛЬНИЙ ЗОЙК»
http://kostenko.electron.com.ua/menu3_1_2.html
Добридень, люди! Вбитий на снігу,
я спам'ятався в зоряній пустелі.
І все, що має на землі вагу,
осипалось, як мертві імортелі.
Там, на землі, щось падало, цвіло,
було рожеве, синє і зелене.
Мені вітри позичили крило,
я бачив землю за віки від мене.
Я натомився жити без душі.
Нема на чому записати строфи.
Усі арапи-предки й гармаші
Кричать в мені зігрітися хоч трохи.
Я сам не знаю, скільки тут пробув.
Не хочу я ні вічності, ні слави.
В безсмерті холодно. Я хочу в Петербург.
Вдягтися в тіло і напитись кави.
Там, на столі, лежить моє перо.
Воно лежить, воно давно не пише.
Я хочу вірші написати про -
Про те, як вітер гілочку колише.
Я хочу встати вранці, на зорі.
Любити жінку, ждать листа з Одеси.
Я хочу волі, волі!.. А царі?
Я хочу жити, жити!.. А Дантеси?
Я сто поем ще маю на меті,
а я дивлюсь у вічі пістолету...
В безсмерті холодно. І холодно в житті.
О Боже мій! Де дітися поету?!