ЧОРНА ХУСТКА
(ХУСТКА З МАЙДАНУ)
Чорною хусткою голову я покриваю –
Друзів і рідних, загиблих в боях, поминаю.
Ближні усі вони – давні знайомі й недавні,
В грудні… і лютому чай ми пили на Майдані,
Гімн біля «йолки» співали у дні новорічні –
Потім несли поминальні Хрещатиком свічі…
Думала, геть заховаю, із димом-сльозами!
Та довелося дістати хустину ту саму.
Знов козаки українські – в кривавім поході:
Варти Небесні виходять на чати на Сході,
Сотні Небесні безсонно стоять над Майданом –
З духами злоби ведуть боротьбу неустанно.
З духами зла брань у світі іде неустанно!..
Спільно молились ми в селах, в містах України,
В добрих надіях і в Божій Любові єдині.
Бога благали за вас в темні ночі тривожні,
Тільки назвать поіменно усіх – неспроможні.
Знає Господь імена тих, які небайдужі:
В Заповідь Божу – за друзів кладуть свої душі,
Ближніх страждання на себе беруть, духом сильні,
Кров’ю змивають гріхи наші, вільні й невільні.
Думали, геть заховаємо, з димом-сльозами,
Та довелось пов’язати хустини ті самі.
Чорні хустки – а в руках, у серцях – ніжні квіти
Вам, найдорожчі: брати, і мужі наші, й діти.
«Боже, помилуй…» - почнем покаянну молитву.
Слава героям, що йдуть за Вітчизну на битву!
Сльози пекучі пронизані повінню Світла:
Вічна вам Пам’ять – у Вічну Любов оповита!!!
Знов козаки українські – в кривавім поході:
Варти Небесні виходять на чати на Сході,
Сотні Небесні безсонно стоять над Майданом –
З духами злоби ведуть боротьбу неустанно.
З духами зла брань у світі іде неустанно!..
15, 20 .07.2014