Насунуло, нахмарило,
задуло, загриміло.
Як блиснуло !
Як вдарило !
Аж вікна задзвеніли !
Краплинами застукало у землю, як цвяхами,
Зацвьохкало, загупало, як в кузні молотками.
Стоїть завіса водяна, єднає землю й хмарку,
За мить природа скупана, як молода русалка,
Мов коси, віти розпліта, омитії водою . . .
Хмаринка схудла, відліта.
Веде громи з собою.
Заграла неба височінь веселкою барвисто,
Усе напоєне дощем, красиве й урочисте,
Повітря грає, мов кришталь, пахуче від озону.
Весна буяє! Молода,
освячена грозою.