ЛИ ЧЕНЬ ДАО
МУЗИКА ВСЕСВІТУ (http://www.stihi.ru/2014/07/28/4491)
«Світло спитало у Небуття:
- Ви, вчителю, існуєте чи не існуєте? –
Але не отримало відповіді…»
(Чжуан Цзи)
Приємно, коли учні
Приїжджають здалеку*.
Але інколи здалеку
Прибувають не учні, а вчителі
Відвідуючи іншого вчителя,
Щоб разом шукати Шлях
До далекої Істини.
До вчителя на ймення Володар Почуттів
Прийшов вчитель Блукалець.
А Володар Почуттів
Сидів, схилившись на стіл,
Зрікся всього і тихо дихав,
Був наче відсутній.
І Блукалець в очікуванні
Запитав чи то вчителя
Чи то самого себе:
«Як же так? Невже тілом
Можна стати схожим
На сухе дерево,
А серцем на жменю
Згаслого попелу?
Бо той, що цієї миті сидить,
Схилившись на стіл,
Вже не той, хто сидів
Схилившись на стіл щойно!»
А Володар Почуттів
Повернувшись у світ
Світла і темряви, сказав
Чи то гостю чи то всім:
«Як добре спитав ти, Блукальцю!
Чи зрозумів ти, що нині
Я зрікся самого себе?
Коли ти почув сопілку людей,
Ти не знав ще, що таке
Сопілка Землі.
Коли почуєш сопілку Землі,
Ти ще не будеш знати,
Що таке сопілка Всесвіту!»
А музика Всесвіту
Тим часом лунала,
Як і тисячу років до того,
Як і буде лунати вічно.
Тільки хто її почує?
Хто?
Примітка:
На малюнку напис: «Цін Тін Ю Чжоу Де Інь Юе» - «Слухати музику Всесвіту» (кит.)
* - цитата з Конфуція (Кун Фу Цю Цзи).
МУЗЫКА ВСЕЛЕННОЙ
«Свет спросил у Небытия:
- Вы, учитель, существуете или не существуете? -
Но не получил ответа...»
(Чжуан Цзи)
Приятно, когда тебя
Не забывают - едут
Издалека ученики.
Но ещё лучше, если учителя
Навещают другого учителя,
Чтобы вместе искать Путь
К непостижимой Истине.
Так и к учителю по имени Властелин Чувств
Пришёл учитель Скиталец
И видит , Властелин Чувств
Сидит, склонившись на стол,
Безучастный, и тихо дышит,
Словно отсутствует.
И Скиталец в недоуменьи
Спросил то ли учителя,
То ли самого себя:
«Как же так? Разве тело
Может стать похожим
На сухое древо,
А сердце на горстку
Потухшего пепла?
Ведь тот, кто в этот миг сидит,
Склонившись на стол,
Уж не тот, что сидел
Склонившись на стол раньше.»
И тогда Властелин Чувств,
Повернувшись к миру
Света и Тьмы, тоже сказал
То ли гостю, то ли всем:
«Хорошо спросил ты, Скиталец!
Может, понял? – Я отрёкся
Нынче от самого себя!
Когда ты услышал свирель людей,
То не знал, что такое
Свирель Земли.
Когда ты услышишь свирель Земли,
Ты ещё не будешь знать,
Что такое свирель Вселенной!"
А музыка Вселенной
В то время звучала,
Как и тысячу лет до этого
И как будет звучать в ней вечно.
Только кто её услышит?
Кто?
ПРИМЕЧАНИЕ:
На рисунке надпись: «Слушать музыку Вселенной» (кит.)
* - цитата из Конфуция (Кун Фу Цю Цзи).