Просто помити вікна.
Саме зараз, коли спека.
Не напровесні, коли попереду вічність тепла, цвіту, кохання.
Не восени, коли ще тепло, але попереду марудний листопад
і безпросвітний грудень фіно-угорської депресії.
Саме зараз помий вікна літеплом.
Не забудь полити його собі на маківку.
Хай стікає воно з чола і потилиці,
хай струменить по хребту і вилицях.
Мий вікна, як ніби ти миєш душу.
Пурушу, Атмана, Аніму, Анімуса і виганяєш з них бісів:
дрібних і великих (хто знає скільки їх там назбиралося?)
Саме зараз купай себе літом.
Зігріте серце - м'яке.
Виймай з нього шип'яхи.
Боліти не буде.
Бо літо...