Холоднi свiтанки

Татьяна Конюшенко
Холодні серпневі світанки
ДумкИ схолодили мені...
Неначе по серцю йдуть танки,
Неначе і я на війні.

Отам, серед хлопців, у гущі
Тримаю в руках автомат,
Бо я вболіваю за суще,
Щоб в нашій країні був лад.

Бо я – охоронець довічний,
Що зветься між нас – патріот.
Життя ненавиджу трагічне
Й не дам, щоб Вкраїну на лот
Жбурнули у торг. Це ж насилля!
ТомУ і беру автомат,
ТомУ й прикладу всі зусилля,
Щоб квітнув у щасті наш сад.

2.08.2014