Є люди – крізь серце проходять, крізь душу
Повз «маю» і «мушу», і «часу нема».
Вони – наче море всередині мушлі;
Підтримка надійна і варта німа,
Коли захлинаєшся брудом суспільним,
Коли ув очах крижаніє сльоза…
Є люди – порода: міцні і суцільні.
І тільки одне таких проріза –
Крізь душу, крізь серце – оголена щирість.
Такого не купиш, не стане грошей.
Є люди – як крила. Є люди – як вирій.
Хоча і здається, що люди лише.
04.08.14