Світло падало не променями
а снігом у безвітряну погоду
здавалося птах згори пір’я сипле
Вона підставляла долоні
щоб світло впало на них і його можна було роздивитись
але на плечі на очі на губи падало
тому розглядала на ньому пір’їни а він на ній розглядав
і один одному про світло розповідали
А потім змовкла горіхом шкаралупа
і тінь у тінь заховалась