Обидвом тепло було і думали що під однією квочкою
жовті клубочки маленькі і не курчата зовсім а діти сонця
то дивний був день і я розумів що не ціпають а пісень співають
навіть запам’ятав одну
Тихими водами на добраніч
очеретяним шепотом на добраніч
озеро рибку вкладає спати
і місячним світлом її вкриває
Взимку озеро кригою вкриється
взимку озеро міцно триматиме
рибку у себе на дні триматиме
рибку у себе на дні
А прийде весна і крига скресне
і води розіллються за береги
та рибка з озера в інше не випливе
вона назавжди у ньому лишиться
А я відчуваю як озеро хлюпає
десь у мені своїми водами
здається у грудях воно заховано
здається у грудях воно
Це лише одна з багатьох що я чув тоді
у той день коли усе на гак підвісили
і повітря риболовною сіттю висіло
а в ньому пурпурові водорості музики водяниками вплетені
що навіть курчата не ціпали а співали
але що то були за пісні ти не знаєш ти не знаєш
ти не знаєш