Явись, праправнучек, ты мне
Аж из далёкого далёка.
Скажи, что видит твоё око
На приазовской стороне,
Всё та ж жара,полив везде.
Или про то, как на Крещатик
Приходят люди всей семьёй
Обжинки славить, им на счастье
Вручают соль и хлеб ржаной.
Трудящих славит край родной.
Или молчи, не говори,
Только приди, дай я увижу
Через тебя поля и жито,
Не бомб пожар, а свет зари
Грядущей, радостной поры.
Явись, праправнуче, мені
Ах із далекого далека.
Скажи, яка сьогодні спека
У приазовській стороні,
Де йде полив і ночі й дні.
Або про те, як на Хрещатик
Зійшлися люди звідусиль
Обжинки вславить. На початок
Дівча вручає хліб і сіль.
Трудівникам космічних піль.
Або мовчи, не говори,
Лише прийди. Дай я побачу
Крізь тебе землю плідну, зрячу,
Від сонця - не від бомб - гарячу,
Тії грядущої пори.