Лишилось тільки фото на столі,
Де ще нема ні холоду, ні болю,
Де я іще пов’язана з тобою,
І ти – такий один на всій землі….
Хто б теє думав! Вийшло навпаки…
Ти тут, ти поруч! Прірва поміж нами.
Як остогидло бавитись словами,
Вкладаючи кохання між рядки!
Читай же! Вмій читати між рядків!
Я ж віддала усю до краплі душу!
І відпустити маю. Просто мушу!
Хай я змовчала так багато слів…
Я б не змогла словами описать
Того всього, що серцем відчуваю.
Я з цеї прірви виходу не знаю,
Але прошу, дозволь мені мовчать.