може зустрінемось,може .
але зараз - не хочу
дні пусті рахувати,
хочу сидіти мовчки.
Не міркувать про хвилини близькі,
про твої губи й очі,
про тії вулички дуже вузькі
не хочу,не хочу,не хочу
Не сподіватись на ентузіазм
в тебе ніколи не було
тих почуттів,
що мені просто враз
замилили все навколо.
Так,і не згадувать про ті слова
вони ж нічого не значать
бо для того є відчуття
аби такий фальш побачить
але..про які відчуття?та ви що?
ви взагалі мене чули?
я ж вляпалась повністю
й абищо
придумала,аби почути..
почути,побачить,всміхнутись тобі
побути разом і
пірнути!у вир сподівань
і дитяче тільце
ти турботою зміг огорнути
А потім розкидав слова
і в момент -
минув час захоплення мОго
хоч досі слова твої щось і несли
тепер же – не варті нічого