Чому не кличеш ти мене, Росіє,
У розпачі не рвеш сорочку! Ні?
Чому не ореш землю і не сієш,
Зникаючи у цій брудній війні?
Невже ти, сестро, душу загубила?
Була ж душа - я свідок, що була,
А може злая сатанинська сила
Тебе до лихоліття призвела?
А, може, ти панів своїх злякалась,
І за карбованцем не бачиш батогів?
Не бачиш - влада підло забрехалась:
Цькує тебе на нових " ворогів"?
Поклич мене до мирового столу,
Отямся, сестро, не сором свій рід,
Дивись, як зеленіє все навколо!
Невже забула Божий Заповіт???