Вольный перевод стихотворения
Лины Костенко "День за днем..."
Наталья Сафонова
За днями дни, их называют - даты.
Покрыты грустью чёрного литья.
Чем вспомнитесь, чем были вы богаты?
Слов горемычных рвётся кисея.
Ох, люди добрые, родные-природные!
Так что-то горько сердцу, аж пугаюсь.
И с чем-то диссонирую я ныне,
и отчего-то, подлая, не каюсь.
А кто-то глотку рвёт и голосует.
А кто-то пляшет ритуальный танец.
А фикции не вечны - час рассудит,
а между прочим, я таки останусь.
19.08.2014.
______________________________________________
Ліна Костенко:
"День за днем..."
День за днем, вони вже звуться - дати.
Густо смутків чорного литва.
Дні мої, а чим же вас згадати,
всі мої зацьковані слова.
Люди мої, рідна моя рідність!
Щось мені так сумно, аж лякаюсь.
Щось приходжу я в невідповідність,
і чомусь, злочинниця, не каюсь.
Хтось там галасує, голосує.
Хтось танцює ритуальний танець.
Час - він мудрий, фікції скасує,
а, між іншим, я таки зостанусь.