***

Під зливою
вогню згадаю очі,
Ласкаві,
ніжні, люблячі твої.
Хоч залпи
градів голосно гуркочуть,
Твоє імя є
захисток мені.


Закрию очі
й бачу образ милий,
І серед пекла
я немов в раю,
Напевно то
є ангельскії крила,
В сльозах
молитву, Бог почув твою.


Я знаю ,що
побачу незабаром,
Ті очі, що
пригадував собі,
І губи, що
молились незадарма,
Ті губи
найсолодші на землі.


Моліться,
милі, за своїх солдатів,
Живими щоб
вернулися з війни.
Щоб діти
обійняли вдома тата,
Щоб в домі
вашому не сталося біди!