…Країна гниє, мов картопля,
Бо лідерів чесних нема.
Міністри – дожовують соплі,
У Ради – кебети катма.
Чекають усі панацею?
Чи манну з блакитних небес?
Чи західну тітоньку-фею?
Чи ждуть, щоб Шевченко воскрес?
Не ждіть, громадяни, месію!
Працюйте, бо прийде біда!
І кожен збере, що посіяв.
А ми що? Ізнов хомута?!
До упряжі нам не звикати,
Жили в ній діди і батьки.
Та соромно ж буде просрати
Свободи недовгі роки!
Онуки нас – не зрозуміють,
А, може, іще й проклянуть.
Тож кидаймо гонор в помиї
Й шукаймо воз’єднання путь…
23.08.2014