Взятие Азова
К.Портер
Картинка из интернета
(вірш примирення)
Ой же, горе українці! Досить вам сидіти,
Що змусило вас на світі з москалем ділити?
Поки бряцаєте грізно здуру кулаками,
Відведуть у вражий полон в ланцюгах рабами.
Ой же, люди безрозсудні, що ви наробили
І з братами-москалями дружбу погубили.
Де була би Україна, як би не Росія?
Басурмани би та ляхи швидко врозумили!
Якщо пам’ять в вас заснула, то пора б згадати,
Як страждала Україна – наша рідна мати:
Чоловіків за конями в полон забирали,
А вродливих їхніх жінок в гарем продавали.
Стару неньку разом з батьком шаблею з розмаху,
Хату добру запалили з солом’яним дахом,
Жінки плакали, стогнала ненька Україна,
А у Кафі на базарі плакала дитина.
Над полями вітер чорний – ворони ховались,
Голосили полонянки, кров’ю обливались,
Вже не бачить їм Вкраїни і садів вишневих
Посивіють чорни коси от пожеж вогневих.
При Азові у темниці в полоні томились,
I не знали бідолахи де спасіння ділось.
Зжалилася їхня доля, братів розбудила –
Москалі фортецю взяли, волю подарили.
Боже, як що ти існуєш, змилуйся над нами,
Покарай отих поганих, що життя зламали!
Ой же, люди неразумні, що ви наробили,
Підняв руку брат на брата, ворогів пустили.
Чому церкви посварились, якщо Бог єдиний,
А війна у крові топить мирні всі країни.
Пани що людей стравили, кращє не вертайтесь,
Християни всього світу разом об’єднайтесь.
Чоловіки невгамовні, що ви розтріщались?
Краще ви би працювали, c жiнкой залишались.
Гетьман ваш сидить в палаті, та про вас не дбає
По Канарах в мерседесі паном роз’ізджає.
А ви жінки українки, чому замовчали?
Краще б ви по чоловікам макогоном дали.
Чим горілку добре пити, та голосувати,
Поженіть на рідну землю, поле обробляти.
Ваші пани посварились, потім і побились,
А холопи біля панів чуприни лишились!
Так що годі з москалями межі обміряти,
Та гоніть ви пана в шию, звідси геть, проклятий!!!