Забігли верби в озеро по крони,
І в кришталевій миються воді.
Грайлива хмарка сонячну корону
Закрила білим шлейфом.
І тоді
Так тихо стало...
Вітер не шелесне,
Не підіймає хвилю гомінку -
На березі примарно-безтілесний
Спочити ліг на стежечку в`юнку.
Серед вербових гілочок тоненьких
Пташа заснуле:
Тільки "ців" і "ців",
А у воді,
Від берега близенько,
Застиг і ти із вудкою в руці.
24.08.2014 р.