Любима, неповторна Україна.
Для мене в цілім світі ти одна.
Ти моя мати, рідна і єдина,
Найкраща в цілім світі сторона.
Дивлюсь он-лайн як Київ мій палає,
Як Україна корчиться від ран,
І від безсилля сльози витираю.
Жаль, що не можу вийти на Майдан.
Всі мої сльози, думи і турботи
Про Батьківщину, про святий народ,
Який, в надії жити без скорботи,
Державний утворив переворот.
Народу повно і Майдан вирує,
Емоціям немає там кінця.
Цікаво знати, хто всім цим керує,
Не пожалів тугого гаманця?
Хто закликає вас іти вмирати,
Червоний з чорним прапор вам вручив?
Про вас забудуть завтра депутати.
І в першу чергу той – хто залучив.
Я вас благаю, браття, українці,
Не вірте ви обіцянкам пустим.
«Кримчани», «східні» а чи «западенці»
Яка різниця? Ми народ один!
Нікому Україна не потрібна.
Європі і Америці – тим більш.
Самі ладнайте дім свій і суспільно,
Поки між вами не встромили ніж.