Сон

Петровская Мария Игоревна
Вбийте мене до останнього подиху
Вогнище розпаліть на душі,
Що лишилась останньої посмішки
Що тремтить над безоднею снів.
Впасти у кому не знаючи часу
Бігти збиваючи ноги у кров
Мене вже в мені пізнати все тяжче
Бо згинула я в палючій сльозі
Не маючи долі-шаленої виру
Втрачати, губити не знати знайти де
Але сподіватись й вже не втрачати
Надії, що в душу мою ти вселив
29.06.2014