Мене з розуму зводять всі звуки,
що лунають в моїй голові.
Я вже хочу одного лиш спокою,
А мене розривають думки.
За вікном непомірного суму,
Розливається сонця проміння,
А на місяці дивні створіння
Розмовляють в моїй глові.
Ще тремтить у небі краплина,
Що летіла із неба на землю,
Що застигла і сніжною стала,
що не має своєї хатини.
Заблукала маленька, безмежність
Оточила її відчуття,
Ледь помітними стали крижинки,
А краплина –це тільки вода.
13.06.2014